Підтримуйте навіть маленькі успіхи дитини, не критикуйте її через неуспіх. Натомість схвалюйте нові захоплення дитини, підбадьорюйте її і вселяйте віру в себе в разі невдач. Радійте успіхам, хваліть за них.
Стимулюйте дитячу самостійність і не прагніть контролювати всі дії дитини. Дитина повинна мати право зробити помилку і виправити її.
Підтримуйте і підживлюйте допитливість дитини, адже вона — природний чинник мотивації. Не перетворюйте пізнання на зобов’язання і рутину.
Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Інакше ви ризикуєте розвинути в неї комплекс меншовартості, лінь та байдуже ставлення до оточення.
Зацікавлюйте і пояснюйте, чому важливі, доцільні чи цікаві та чи та справа, певне завдання чи ваше прохання. Грайтеся з дитиною, підказуйте відкриття, навчайте корисних навичок.
Поділяйте захоплення дитини, давайте змогу обирати види діяльності, які їй подобаються, не обирайте на власний розсуд корисні для дитини заняття, не вирішуйте за неї.
Не виконуйте завдання за дитину. Станьте уважними спостерігачами, готовими підтримати, мотивувати, заохотити.
Не прагніть, щоб дитина отримувала лише високі оцінки, а вчіть її аналізувати свою роботу, знаходити і виправляти помилки.
Не намагайтеся переконати дитину в тому, що навчання корисне, а мотивуйте через досвід особистих перемог, реальне переживання успіху .