Ліворука дитина: психоневрологічний аспект

Картинки по запросу "ліворука дитина"

Практично у всіх дошкільних навчальних закладах є ліворукі діти, які вирізняються з-поміж інших дітей. Звісно, що кожна дитина потребує індивідуального підходу в організації роботи з нею, однак до ліворуких дітей має бути особливий підхід. Тому працівни¬ки навчального закладу, батьки дитини повинні бути обізнані з особливостями таких дітей, зокрема й з психоневрологічними.
Особливості будови головного мозку
Науково доведено, що ліворукість — це не звичка людини, а особливість, закладена природою й пов’язана зі специфікою функціонування головного мозку.
Людське тіло загалом побудоване дзеркально й асиметрично. Із-поміж парних органів один зазвичай домінує, тобто є ведучим. Це пов’язано з особливостями будови головного мозку, кожній півкулі якого відведена своя роль: права відповідає за діяльність лівого боку тіла, а ліва — правого. Окрім того, кожна півкуля по- своєму сприймає та опрацьовує інформацію.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Головний мозок людини виявляє найбільшу міжпівкульну асиметрію, що пов’язано з особливостями його діяльності (рис.).
Головна відмінність лівої півкулі в тому, що в ній зосередже¬ні мовленнєві центри, які переробляють усю інформацію, що над¬ходить за допомогою словесно-знакових систем. Причому діє не один центр мовлення, а кілька. Зокрема, є центр, відповідальний за м’язовий акт вимовляння слів, за артикуляцію, і в разі його ура¬ження дитина розуміє мову, може читати й писати, але не може говорити. Інший центр відповідає за розуміння мови, тому дитина із дефектом цього центру може багато, проте незв’язно говорити, граматично правильно будувати безглузді за смислом речення.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Передумови для формування центрів мовлення саме в лівій півкулі закладені з моменту народження дитини. Та все ж розрізняють чинники виникнення ліворукості (див. Додаток].

 

Отже, ліву півкулю можна назвати аналітичною, класифікаційною, абстрактною, алгометричною, послідовною, індуктивною. Можна стверджувати, що вона відповідає за раціонально-логічне, знакове мислення. Ліва півкуля допомагає ніби дробити картину світу на частини, на деталі й аналізувати їх, вибудовувати причинно-наслідкові ланцюжки, схеми, класифікувати всі об’єкти, послідовно перебираючи все, що потрапляє в сферу її сприймання або виринає з пам’яті.
Правій півкулі притаманні такі характеристики, як цілісна, синтетична, конкретна, евристична, рівнобіжна, дедуктивна. Вона допомагає сприйняти картину світу цілісно, одночасно розглядати всю конкретну реальність, не дроблячи на частини, а синтезуючи цілісний образ у сукупності його конкретних проявів.
Праву півкулю можна називати емоційною, адже вона відповідає за просторово-образне, інтуїтивне мислення.
Півкулі головного мозку хоч і нерівноцінні, проте діють спільно, але кожна своїми прийомами. Це надає людині значні переваги, даючи змогу розв’язувати найрізноманітніші завдання. При цьому у когось більше задіяна ліва півкуля головного мозку, а у когось — права.
Відмінності у діяльності дітей
Відмінності праворуких та ліворуких дітей можна визначити, наприклад, за ведучою рукою, ногою, оком, вухом тощо. Так, якщо ведучим є правий парний орган, то це свідчить про перевагу в регуляції його діяльності лівої півкулі, і навпаки.
Коли дитина маніпулює предметом у правій руці, то м’язові та шкірні відчуття надходять до лівої півкулі. Відбувається аналізування, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, щоб вирізнити предмет з-поміж інших.
Якщо ж предмет у лівій руці, то відчуття надходять до правої півкулі і відбувається оцінювання його характеристик у категоріях теплий-холодний, гладкий-шорсткий тощо, тобто відбувається емоційне цілісне сприймання, без розчленовування.
У ліворукої дитини відбувається все інакше. Коли вона стукає іграшкою, то їй майже байдуже, якою рукою це робити, однак коли вона бере ложку чи олівець — зв’язок руки з мовленнєвим центром, що зосереджений у правій півкулі головного мозку, стає необхідним.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У ліворуких частіше, порівняно з праворукими, спостерігають афективні розлади, пов’язані зі схильністю до емоційно-особистісної незрілості, надзвичайною вразливістю до незначних негативних зовнішніх чинників тощо.
Є діти, які однаково володіють правою й лівою рукою, тобто в них обидві руки працюють як права рука. їх називають «дворукими», або амбідекстрами.
Особливості психіки в дітей-амбідекстрів можуть бути такі самі, як у ліворуких, але вони легко звикають писати правою рукою й не страждають від «декстра-стресу». Такий стрес виникає у ліворукої дитини в «праворукому» світі.
Робота з ліворукими дітьми
Тривалий час вважали, що дітей, які пишуть лівою рукою, необхідно переучувати. Але ні до чого хорошего така практика не привела: у дітей часто розвивалися невротичні реакції, знижувалася працездатність, підвищувалася стомлюваність, виникали головний біль, втома у правій руці. Відповідно й виникали додаткові і загалом недоречні навантаження у лівій півкулі головного мозку.
Якщо ліворука дитина писатиме правою рукою, то інформація про цю дію надходитиме до лівої півкулі, де, проте, відсутній центр мовлення. Відповідно побуквений, поскладовий аналіз буде неможливий, а рухи пальців аналізуватимуться мозком погано, що заважатиме виробленню навичок письма, доведенню їх до автоматизму. Та це не найгірше… Припустимо, ліворука дитина навчиться виводити буквені знаки правою рукою — вона списуватиме текст із книжки чи дошки, писатиме під диктовку. Однак в тих випадках, коли буде потрібне не просто списування, а власне писемне мовлення, ліворука дитина буде непридатною для цього.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Розрізняють генетичну, патологічну (компенсаторну), соціальну й вимушену ліворукості. Якщо генетична ліворукість передається через покоління, то патологічну (компенсаторну) ліворукість зумовлює мінімальна мозкова дисфункція, набута в процесі внутрішньоутробного розвитку або ж під час пологів. Соціальна ліворукість є наслідком насильницького переучування. Вимушена ліворукість виникає в результаті серйозної травми правої руки, що сталася в період активного засвоєння роботи руками.
Ведуча рука у дитини формується до чотирирічного віку. Тому якщо у чотири роки дитина оперує переважно лівою рукою, то переучувати її не треба, оскільки є ризик виникнення неврозів. Вони проявлятимуться у неспокійному сні, посопуванні, нав’язливих рухах, заїканні, нічному нетриманні сечі. Окрім того, у дитини може сформуватися комплекс неповноцінності, невміння спілкуватися з людьми тощо.
Також слід пам’ятати про те, що ліворукі діти зазвичай більш вразливі, емоційні, рухливі, тривожні, гірше призвичаюються до змін, зокрема й до умов дитячого садка.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Ліворукі діти сприйнятливіші до кольору та форми, тому такі діти частіше за інших мають творчий потенціал.
При навчанні ліворукої дитини ліпше орієнтуватися на її відчуття. Також у вихованні ліворукої дитини сприятливим буде відсутність жорсткого регламенту, суворого підпорядкування, а важливим — інтуїція дорослого.
Виховуючи ліворуку дитину, не варто прагнути зробити її такою, як усі, — слід довіряти її природі, сприймати її унікальні задатки як сильні сторони особистості.