Логіко-математичний розвиток старших дошкільників засобами казки

Проблема розвитку логічного мислення є центральною під час дослідження становлення інтелектуальної сфери особистості дошкільника. Результати експериментів сучасних психологів, зокрема Григорія Костюка, Олександра Венгера, Ганни Люблінської, переконливо свідчать про те, що прості форми логічно правильних суджень і узагальнень виникають уже в молодших дошкільників за певних умов. Однією з цих умов є організація діяльності дітей, під час якої вони мали б змогу ознайомитися з тими зв’язками і відно¬шеннями, які стануть предметом дитячих міркувань. Під час такої роботи дошкільники поступово вчаться мислити самостійно, узго¬джувати свої судження одне з одним і з дійсністю, помічаючи супе¬речності в судженнях і уникаючи їх.

Особливості розвитку логіко-мотематичних здібностей дошкільників
Педагогічна робота з розвитку логіко-математичних здібностей дошкільників полягає в актуалізації пізнавальної активності дітей, зокрема формуванні відповідних навичок, як-от:
• дослідження, трансформування, експериментування та мо¬делювання різних за розміром, кількістю та просторовим розміщенням об’єктів;
• використання розумових операцій і логічних прийомів;
• здійснення вимірювань та елементарних обчислень.
Не менш важливо також, щоб сучасний дошкільник міг прак¬тично застосовувати свої логічні і математичні вміння під час піз¬нання навколишнього світу, зокрема міг орієнтуватися у просторі, відчувати рух, характеристики часу, засвоювати основні закони бут¬тя (зміни дня і ночі, переходу світла в темряву і навпаки), визначати своє положення серед об’єктів природи, предметів та людей; знахо¬дити схоже і відмінне, опановувати дії об’єднання, упорядкування,
групування предметів довкілля. Од¬ним словом, діяти свідомо, розуміючи доцільність зробленого, встановлюю¬чи причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами, явищами тощо.
Для розвитку логіко-математич¬них здібностей дошкільників важливо створити варіативне та доступне для ознайомлення розвивальне середовище, аби дитина почувалася в ньому від¬кривачем нових знань.
Добираючи методи навчання до¬шкільників математики, ми передусім враховуємо такі чинники:
• рівень актуального та потен¬ційного розвитку дитини, її ві¬кові особливості;
• ступінь складності пропонованого матеріалу;
• специфіку використання обраних дидактичних засобів;
• цілі і завдання навчання.
Робота зі старшими дошкільниками з формування логіко-ма- тематичних знань передбачає систематичність, цілеспрямова¬ність і має здійснюватися з опорою на ті види діяльності, які найбільше сприяють розумовому розвитку дитини.

Казки Василя Сухомлинського на заняттях із математики
На заняттях із математики ми часто звертаємося до художньої літератури, аби підвести дітей до розрізнення народної і літературної мови, збагатити їхній досвід різними способами доведення своєї думки, забезпечити всебічний та гармонійний розвиток особистості дитини.
Літературний твір, зокрема казку, використовуємо і як засіб ознайомлення дошкільників із логіко-математичними поняттями. Недарма Василь Сухомлинський, порівнюючи її із грою, називав каз¬ку яскравим виявлення найсильніших інтелектуальних та емоційних якостей людини. У казках письменник говорить про складні і абстрак¬тні поняття просто, доступно, зрозуміло. Саме тому його твори вва¬жаємо справжньою знахідкою для педагога під час навчання дітей ма¬тематики.
Під час практичної роботи за змістом казок з метою логіко-мате- матичного розвитку дітей п’ятого —шостого року життя ми викорис¬товуємо нетрадиційні методи навчання математики, як-от: проблем¬ні ситуації та завдання, завдання з елементами пошуку, задачі-жарти, задачі-загадки, задачі з казковим сюжетом. Використання незвичних математичних завдань навчає дітей встановлювати взаємозв’язки і взаємозалежності; усвідомлювати, що число, форма і величина не залежать від кольору, місцезнаходження і матеріалу предмета; а та¬кож й абстрактні поняття складати та розв’язувати задачі.
Розумова робота дошкільників над казкою відбувається в чоти¬ри етапи. Перший — це сприймання казки. Він поступово перехо¬дить у другий етап — фантазування, коли дитина має змогу «ожи¬вити» матеріал, наповнити його додатковою інформацією, «увійти» в нього.
Вважають, що в періоди емоційного піднесення думка дити¬ни стає особливо ясною, а запам’ятовування відбувається най- інтенсивніше. Тож другий етап розумової роботи над засвоєн¬ням твору переходить у третій — запам’ятовування. Під час запам’ятовування дитина логічно мислить. Отже, цей етап по¬єднаний із четвертим — мислення. Виявом логічного мислен¬ня дошкільника є створення проблемної ситуації, а відтак її розв’язання.
Ефективність використання казки в роботі з дітьми дошкіль¬ного віку значно залежить від рівня підготовленості вихователя,
його обізнаності з казковими сюжетами та вміння їх аналізувати. Тому, плануючи використання казки на заняттях із математики, педагог визначає мораль казки, зокрема аналізує, які почутті вона виховує, продумує завдання, які сприятимуть розвитку мовлення, мислення, уяви, математичних здібностей, екологічному вихован¬ню тощо.
Для ефективного розвитку розумових здібностей старших до¬шкільників та успішного формування їхніх логіко-математичних вмінь ми добираємо твори Василя Сухомлинського, які можна ви¬користовувати під час ознайомлення дітей з такими математични¬ми поняттями, як-от: час, величина, цифра, число і рахунок (див. До¬датки 1, 3). Крім того, ми розробили спеціальні запитання логічного змісту до обраних творів (див. Додаток 2). Під час пошуку відповідей
на ці запитання діти вчаться логічно мисли¬ти, доводити та обгрун¬товувати свою думку, робити висновки, фор¬мулювати судження. Адже, як казав видат¬ний педагог: «Мислен¬ня починається там, де необхідно знайти від¬повідь на запитання або щось зрозуміти».
Переконані, що ви¬користання казки з ме¬тою розвитку логічного мислення та математич¬них уявлень дошкільни¬ків урізноманітнить за¬няття з математики та сприятиме формуванню пізнавального інтересу дітей.

Рекомендована добірка творів Василя Сухомлинського для логіко-математичного розвитку дітей

  Число, цифра, лічба Орієнтування в просторі Час Величина
Назва твору Мишкові купили велосипедТроє рожевих яблукСива волосинкаНайсмачніший пиріжокЛисиця й мишаНайледачіший у світі КітНародження егоїстаЯк Павучиха продавала павутинняПшеничний ЖайворонокДуб під вікномСьома дочкаЧого ти, Юрцю, плачеш?П’ять дубівЛялька з відбитою ручкою Права й ліва рукаВажлива звісткаВід верби до тополі, від тополі до вербиЯк бджола стала золотаЗелене та рум’яне яблучкаХто розмалював півникаСеред степу в липневий деньЧайки і ракРічка і ставокДжміль прокинувсяНе забувай про джерелоТа й поклала кладочку Як Оленка хотіла весну наблизитиДо побачення, Сонечку!Дивна бурулькаЯк змінюється колір снігуКвітка сонцяЯк починається осіньДід ОсінникДжміль прокинувсяЧому опадає листя з дерев?Пташина комораЛастівки прощаються з рідним краємСонце заходитьВвечері бабуся прийдеМама не любить смажених грибівЩо буде, як зупиниться час Велике і малеВ гостях у дядька МатвіяТа й поклала кладочкуХлопчик і лопухДуб-пастухПерший страх курчаткаЯк джміль нагодував бджолуСидить Юрко на санчатах…Як здивувався МуркоХом’якові турботиЛисячий хвістВерба над ставомУпізнав колоскаОдне-однісіньке в світі макове зерняткоГомінкий струмок і мовчазна ріка

Приклад структурного змісту засвоєння математичних знань із розділу «Число, цифра, лічба» за творами Василя Сухомлинського

Назва твору Мета роботи Логіко-математичні запитання за змістом твору
  Навчати рахувати в межах 7, користуючись кількісними числівниками;закріплювати знання про назви пір року, днів тижня, частин доби;вправляти в умінні розв’язувати прості арифметичні задачі, виконуючи дії додавання й віднімання;навчати складати та розв’язувати задачі (ускладнення) У скільки років Марійка посадила яблуньку? (У 7.)Через скільки років зацвіла яблунька? (Через 3.)Скільки яблук виросло на яблуньці? (3.)Якої пори року дівчинка зірвала яблука? (Улітку.)Які пори року ви знаєте? (Літо, осінь, зима, весна.)Скільки яблук лежало на тарілці? (3.)Скільки днів лежали яблучка? (3.)Чому яблука щодня більшали? (Вони наливалися соком.)Що було спочатку, а що — потім: квітка, зав’язь, зелений плід, ріст плоду, наливне яблучко? (Зав’язь, квітка, зелений плід, ріст плоду, наливне яблучко.)
  Формувати уявлення про числа від 1 до 7 на основі дій з множинами;закріплювати вміння рахувати в межах 7, користуючись порядковими числівниками, розрізняти та називати числа від 0 до 7; вправляти в умінні порівнювати числа, визначати, яке більше/менше;навчати складати та розв’язувати задачі (ускладнення) Скільки дітей було в Сороки? (Семеро.)Скільки тарілок потрібно для дітей? (7.)Скільки тарілок потрібно кожній дитині? (По одній.)Скільки ложечок потрібно для всіх діток? (7.)Чого більше — ложечок чи тарілочок? (Порівну.)Що потрібно зробити, щоб усім сороченятам вистачило ложечок? (Додати ще одну ложечку.)Чому однієї ложечки не вистачило? (Бо ложок — 6, а сороченят — 7.)  
я й У о <  (0 S о «д U Формувати уявлення про порядок чисел від 0 до 8 на основі дій з множинами;закріплювати вміння рахувати в межах 8, користуючись порядковими числівниками; навчати складати та розв’язувати задачі (ускладнення) Скільки дочок було в мами? (7.)Скільки синів було в мами? (1.)Скільки всього дітей було в мами? (8.)Яка дочка скучила за мамою, «немов маківка за сонячним промінням»? (Перша.) ’ А яка дочка ждала маму, «як суха земля жде краплину дощу»? (Друга.) А яка плакала, «як маленьке пташеня плаче за пташкою»? (Третя.)Якій дочці тяжко було без мами, «як бджолі без квітки»? (Четвертій.)Якій дочці снилася мама, «як троянді сниться краплина роси»? (П’ятій.)Яка дочка виглядала маму, «як вишневий садок виглядає соловейка»? (Шоста.)А яка дочка мовчки роззула маму, принесла води, щоб помити ноги? (Сьома.)Яка дочка була найстаршою? (Перша.)Яка дочка була наймолодшою? (Сьома.)  

Конспект інтегрованого заняття «Турботлива мама» за казкою Василя Сухомлинського «Кашу варила, дітей годувала»

МЕТА:

  • та висловлювати своє ставлення до вчин­ків інших; закріплювати знання геоме­тричних фігур; уміння лічити, корис­туючись кількісними та порядковими числівниками, розрізняти число і циф­ру, порівнювати кількість, використову­ючи математичні вирази «стільки само, скільки», «порівну», «однаково»; орієн­туватися в просторі;
  • розвивати логічне мислення та уміння доводити свою думку;
  • виховувати любов та турботливе став­лення до мами.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ:

  • набір цифр від 1 до 10;
  • картки із зображеннями тарілочок та пташок;
  • казка Василя Сухомлинського «Кашу ва­рила, дітей годувала»;
  • аркуш паперу зеленого кольору роз­міром 15 х 15 см та по одній паперовій квітці білого, синього, блакитного, жов­того, червоного, фіолетового та жовтогарячого кольорів — для кожної ди­тини;
  • анімація для ігор та вправ у вигляді слай­дів мультимедійної презентації.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

Діти сидять на стільчиках, розташованих півколом. Перед ними — проекційний екран.

Вихователь:

Діти, сьогодні до нас завітала казкова гос­тя. (На екрані з’являється зображення соро­ки.) Хто це, діти? (Сорока.) Яка вона? (Гарна, чорно-біла.) У нашої Сороки є дітки. До речі, як називають дітей Сороки? (Сороченята.) Утім вона не вміє рахувати. Тож просить, щоб ви допомогли їй порахувати діточок.

На екрані з’являється зображення кімнати, посередині — стіл, за яким сидять сороченята.

Вихователь:

Скільки сороченят сидять за столом? (Семе­ро.) Яку казку ви пригадуєте, дивлячись на це зображення? (Казку Василя Сухомлин­ського «Кашу варила, дітей годувала».) Що роблять сороченята? (Сидять за столом, го­туються до обіду.)

На зображенні з’являються по тарілочці перед кожним сороченям, але одному тарілочки не вистачає.

Вихователь:

А ось і тарілочки, які приготувала наша Со­рока для своїх діток. Скільки тарілочок? (6.)

Чи всім діткам їх вистачає? (Ні.) Чому? (Бо ді­ток семеро, а тарілочок усього шість.) Скіль­ком сороченятам тарілочки не вистачає? (Од­ному.) Що треба зробити, щоб всім вистачило тарілочок? (Додати ще одну тарілочку.)

На зображенні з’являється ще одна тарілочка і по ложечці біля кожної тарілочки.

Вихователь:

Сорока поклала біля тарілок ложечки. Скіль­ки їх? (7.) А чого більше — тарілочок чи ло­жечок? (Порівну.) Чого ще не вистачає для обіду? (їжі.)

На зображенні тарілочки наповнюються кашею.

Вихователь:

Погляньте, Сорока насипала кашки в тарі­лочки сороченятам, аби ті були ситі. Чи всі наїдяться в цій сім’ї? (Ні.) Кому не вистачи­ло каші? (Мамі-Сороці.) Чи правильно соро­ченята вчинили, що не запропонували матусі поїсти разом із ними? (Ні.) А як би ви вчини­ли на їхньому місці? (Поділилися з мамою.) То скільки тарілочок треба було поставити від початку? (8.) Як ви думаєте, чи любить Сорока своїх діточок? (Так, бо всю кашку їм віддала, щоб ті не були голодні.) А дітки — маму-Сороку? (Теж люблять, але через не­уважність не попіклувалися про неї. Тому вона залишилася голодною.) Молодці, діти, підказали сороченятам, що потрібно повсяк­час піклуватися про свою матусю.

Наша гостя має дуже багато друзів-пташок, у яких також є дітки. Нумо допоможемо цим пташкам своїх діток порахувати.

Логіко-математична вправа «Порахуй і скажи»

На столах лежать картки. На кожній наклеєні кілька тарілочок і пташка, а поруч лежать цифри від 1 до 10. Дти утворюють групи, підходять до столів, відтак мають порахувати кількість тарілочок на картці та покласти біля неї відповідну цифру.

Вихователь (до кожної групи по черзі):

Скільки у вас тарілочок? Скільки дітей у цієї мами? Чому ви так вважаєте? Які сусіди чис­ла 4? Яке число на 1 більше від 7? А яке чис­ло на 1 менше від 9? (Відповіді дітей.) Мо­лодці, діти!

Знову Сорока просить у нас допомоги. Вона полетіла шукати їжу на вечерю і забула, де її будинок.

Дидактична вправа «Який будинок зайвий?»

На екрані зображені шість будинків із різ­них геометричних фігур. Діти мають назвати, який будинок зайвий, і довести свою відповідь.

Вихователь:

Якої форми стіна будинків? А дах? Якої фор­ми димар? Який по порядку будинок із круг­лою стіною? У якому будинку димар пря­мокутної форми? Яку геометричну фігуру нагадує дах останнього будинку? (Відповіді дітей.) Нумо знайдемо будинок Сороки. Ди­мар у ньому синього кольору й овальної фор­ми, рожевий трикутний дах, біла квадратна стіна, квадратне зелене вікно та червоні пря­мокутні двері. Де цей будинок? Який він по порядку? (Відповіді дітей.) Якщо правильно його визначите, у віконечку будиночка засяє світло, а Сорока сяде на дах свого будиночка.

На екрані у віконечку відповідного будиночку з’являється світло, і Сорока сідає на дах цього будиночку.

Вихователь:

Діти, чи сподобалося вам допомагати нашій гості? А що сподобалося найбільше? (Від­повіді дітей.) Але їй уже час летіти до соро­ченят. Нумо виготовимо гарні скатертини та подаруємо їх Сороці на згадку.

Дидактична вправа «Прикрась скатертину»

Діти сідають за столи. Перед кожною дити­ною лежить аркуш паперу зеленого кольору роз­міром 15 х 15 см та по одній паперовій квітці бі­лого, синього, блакитного, жовтого, червоного, фіолетового та жовтогарячого кольорів. Діти ма­ють виконати вказівки вихователя.

Вихователь:

Прикріпіть квітку синього кольору в право­му нижньому куті аркуша, а жовтогарячу — у верхньому лівому. Білу квітку розмістіть у центрі, прикріпіть у правому верхньому куті фіолетову квітку, а в нижньому ліво­му — блакитну. Жовту квітку приклейте між блакитною і синьою, а червону — між білою та жовтогарячою. Молодці! Тепер уважно розгляньте свої скатертинки. Де розміщена синя квітка? А червона? Зна­йдіть білу квітку. А де на вашій скатертині жовтогаряча квітка? У якому кутку розмі­щена фіолетова квітка? А жовта та блакит­на? (Відповіді дітей.) Чудові скатертинки! Сороці та сороченятам вони неодмінно спо­добаються.

Сорока вам дякує за допомогу і прощається з вами. Вона вже поспішає до діток. Тож по­бажаємо їй щасливої дороги та запросимо завітати до нас ще!