Беззаперечним є той факт, що підготовку дитини до школи слід розпочинати завчасно. Це полегшить складний і важливий для її подальшої соціалізації адаптаційний процес і дасть змогу уникнути можливих проблем зі здоров’ям дитини під час переходу з дошкіль­ного навчального закладу до початкової школи. Тому основним завданням педагогічного колективу дошкільного навчального за­кладу в роботі з дитиною старшого дошкільного віку є формування необхідних майбутньому школяреві знань, умінь і навичок, а медич­них працівників — підтримання і збереження його здоров’я.

Для оздоровлення та підготовки до школи дитину старшого дошкільного віку мають завчасно оглянути дільничний педіатр, лікарі-спеціалісти та логопед. Так, невропатолог може виявити та скорегувати підвищену збудливість, логопед — порушення мов­лення, ортопед або хірург — можливі відхилення в розвитку опорно- рухової системи дитини. Також слід звернути увагу на стан носоглот­ки дитини, тому доцільно проконсультуватися з отоларингологом.

Не варто під час медогляду оминати й окуліста. Адже своєчас­не виявлення порушення зору дасть змогу дитині звикнути до оку­лярів, якщо їх призначить лікар, ще до початку навчального року. Якщо ж не виправити певні порушення, зокрема дефекти мовлення дитини, ще до вступу до школи, то вони можуть призвести до непо­розуміння з однолітками, стресових ситуацій, замкнутості, і в пер­спективі — ускладнити адаптацію дитини і вплинути на її здоров’я.

Протягом медичного огляду, що проводять безпосередньо пе­ред вступом до школи, дитину обов’язково оглядають педіатр і лі- карі-спеціалісти. Відповідно до медичної карти дитини (для до­шкільного та загальноосвітнього навчальних закладів) за формою № 026/о,* затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я, які надають амбулаторно-поліклінічну та стаціо­нарну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності» від 29.05.2013 № 435, медичний огляд проводять такі лікарі-спеціалісти, як: педіатр; ревматолог; ортопед або хірург; офтальмолог; отоларинголог; невропатолог; дерматовенеролог; логопед; стоматолог.

Під час переведення дитини з дошкільно­го навчального закладу до школи її медичну карту за формою № 026/о передають адміністрації загаль­ноосвітнього навчального закладу.

Зміцнення органів і систем органів дитини

Для підготовки дитини до школи важливе зна­чення має зміцнення органів дихання, серцево-судинної та опорно-рухової систем.

У шести-, семирічних дітей слизові оболонки верхніх дихаль­них шляхів і голосових зв’язок дуже вразливі, тому досить часто діти страждають на нежить, запалення гортані, бронхів і легень.

Для зміцнення гортані та голосових зв’язок можна виконувати такі вправи:

• пускання мильних бульбашок;
• видихання повітря через соломинку в склянку з водою;
• здування фантиків зі столу — гра «Хто далі?»;
• гра на губній гармошці, сопілці; спів.

Для профілактики захворювань органів дихання корисно прак­тикувати дихання через ніс. Під час носового дихання повітря очищується від пилу, мікробів і шкідливих домішок, зігрівається та зволожується. Натомість за ротового дихання порушується при­родний ритм цього процесу, зокрема вдих є вдвічі коротшим за ви­дих, що може спричинити головний біль, швидку втомлюваність.

У період активного росту серце дитини менш стійке до впливу шкідливих чинників, насамперед — інфекцій. З огляду на те, що сер­цево-судинна система функціонує в тісному взаємозв’язку із систе­мою органів дихання, за зміни частоти дихання змінюється ритм роботи серця та навпаки. Отже, для підтримання здоров’я серце­во-судинної системи найефективнішою є рухова активність, як-от:

• біг;
• швидка ходьба;
• плавання;
• катання на велосипеді.

Фізичні навантаження слід суворо дозувати, визначаючи час та ін­тенсивність тренування за самопочуттям дитини під час тренування.

Неправильна постава негативно впливає на роботу внутріш­ніх органів: ускладнює роботу шлунково-кишкового тракту, сер­цево-судинної системи, легень. Зокрема, життєва ємність легень зменшується, обмін речовин погіршується. Через це в дитини може погіршитися апетит, виникнути млявість, головний біль, швидка втомлюваність.

Із часом неправильна постава може спричинити такі порушен­ня, як лордоз, кіфоз і сколіоз. Часто ці патології виявляють у дітей із слабко розвиненою мускулатурою. Щоб уникнути порушень опорно- рухової системи, слід пам’ятати, що запорукою правильної постави є фізичний розвиток.

Не можна обмежувати рухову активність дитини, адже лише в русі розвивають м’язову систему, зміцнюють скелет, формують правильну поставу. Окрім цього, робота м’язів має безпосередній зв’язок із центральною нервовою системою дитини, сприяє її роз­витку.

Для профілактики порушень опорно-рухової системи дитини слід дотримуватися таких умов:

• матрац на ліжку дитини має бути жорстким;
• меблі, особливо стілець і стіл, мають відповідати зросту дитини;
• одяг та взуття слід обирати за розміром, воно має бути зручними;
• взуття дитини має бути на невисокому підборі з фіксова­ною п’яткою.

Також загальному фізичному розвитку дитини сприяє достатнє перебування на відкритому повітрі, ходіння босоніж піском, травою, галькою тощо.

Зберігаємо та розвиваємо слух та зір дитини

Слух та зір належать до органів чуття, завдяки яким дитина піз­нає навколишній світ. Тому дуже важливо дотримуватися гігієни ор­ганів слуху та зору аби підтримувати їх у здоровому стані.

Слух впливає не лише на сприйняття навколишнього світу, а й на стан загального здоров’я дитини.

Щоб зберегти слух дитини, слід дотримуватися таких правил: захищати вуха дитини від переохолодження; лікувати навіть незначний нежить;

оберігати слуховий апарат від сильних або тривалих по­дразників.

За підвищеного рівня шуму продуктивність фізичної праці зни­жується на 30%, а розумової — на 60%. Особливо небезпечні для ді­тей навушники, бо дуже сильні вібрації призводять до розтягнення барабанної перетинки, втрати її еластичності, а отже — до зниження слуху.

Для розвитку слуху дітям можна пропонувати слухати шум за вікном, а потім уявляти дії, що спричиняють цей шум. Цю впра­ву можна виконувати, коли за вікном іде дощ, хтось бігає по сухому листю, працює газонокосарка тощо.

Також корисними для дітей є такі ігри, як:

«Вартовий» — запропонувати дитині за­плющити очі та вгадати, хто пройшов повз неї;

«Вгадай за звуком» — дитина вгадує, як виникають або з чим асоціюються дії, що проводять за ширмою —

• креслення олівцем на папері;
• зминання кальки або фольги;
• переливання води;
• пересипання крупи;
• стискання мішечка з крохмалем.

Наприклад, звук зминання фольги нагадує смаження яєчні, стискання мішечка із крохмалем — кроки по хрусткому снігу.

Такі ігри не лише тренують слух, а й розвивають фантазію ди­тини.

Очі влаштовані так, щоб дивитися вдалину, ковзаючи з предме­та на предмет. Натомість майже вся робота дітей, особливо старшої групи дошкільного навчального закладу, побудована на статичному напруженні м’язів очей. Це призводить до регулярного перенапру­ження очей, витягування кришталика, деформації очного яблука, через що виникають порушення зору. У дітей дошкільного віку такі порушення можуть бути не такими помітними, як у дітей під час на­вчання в школі, де навантаження на зір збільшиться.

Щоб уникнути напруження зору, слід дотримуватися таких правил:

• суворо стежити за освітленням робочого місця дитини —
• світло має падати ззаду і зліва (у шульги — справа);
• на робоче місце не має падати тінь від руки;
• уважно ставитися до вибору книжок для дітей, особливо якщо дитина вже сама читає —
• шрифт тексту має бути великим, чітким;
• папір має бути звичайним, а не глянцевим.
• забороняти дитині читати чи розглядати ілюстрації та кар­тинки лежачи.

Слід пам’ятати, що не читання псує зір, а дрібний і нечіткий шрифт або погане освітлення під час читання.

Також корисним для очей є моргання. Воно сприяє розсла­бленню напружених м’язів ока, покращенню роботи зорового нерва і сітківки. Також моргання допомагає очам швидше фокусуватися і поліпшити їх співвісність, тобто дає змогу запобігти не лише ко­роткозорості, а й косоокості. Саме тому під час напруженої роботи очей слід робити короткі перерви і пропонувати дітям моргати.

Отже, вище наведені рекомендації, які медична сестра дошкіль­ного навчального закладу може надати батькам майбутнього шко­ляра, дадуть змогу належно підготувати їхню дитину до переходу в початкову школу.