Поради батькам щодо підготовки дітей до навчання в школі

Одне з першочергових завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Вона полягає і тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.

      Значне місце  у родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини  на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної  підготовленості до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головним у цій роботі мають стати різноманітні засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати  на перспективі радісного очікування  дня, коли малюк стане школярем; переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, в результаті якої  дитина пізнає  багато нового.

      Важливим завданням у період підготовки до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися; формування моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.

      Що таке шкільна зрілість?

      Традиційно виділяють 3аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

      Інтелектуальна зрілість для віку 6 років – це вміння виділяти фігуру з тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, логічно запам’ятовувати, а також розвиток тонких рухів рук і їх координація.

      Емоційна зрілістьце здатність до безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривалий час виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільної поведінки.

      Соціальна зрілість це наявність у дитини потреби  у спілкуванні з однолітками й уміння підкорювати свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя.

      Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися в школі.

      Батькам слід пам’ятати, що не  кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Справа в тому, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає рано ходити, говорити. Інший навпаки – мовчить і сидить. Тому до шкільного віку діти мають різний рівень  знань, умінь, навичок. Без сумніву, згодом кожна дитина навчиться читати, рахувати. Але на момент вступу до школи важливіше мати не певні сформовані знання, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність до навчання.

      Отже, окільні шкільна зрілість, як і загалом увесь розвиток дитини, підкорюється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої уразливості. І найкращим профілактичним засобом збереження психічного здоров’я  дітей є добре ставлення батьків до своїх чад, розуміння їхнього внутрішнього світу, проблем, переживань тощо.