Семінар-практикум для вихователів
дошкільних навчальних закладів міста
Дата проведення: 29.11.2018 р.
Місце проведення: ЗДО №11 Музична зала
Категорія запрошених: вихователі
09.00 – реєстрація учасників
09:10 – початок семінару – практикуму
Економічне виховання в контексті Базового компоненту дошкільної освіти в Україні
Аналіз змісту економічного виховання у програмі:
«Українське дошкілля»
У Базовому компоненті дошкільної освіти України говориться, що дитина повинна мати уявлення про пізнавальну активність в особистому розвитку, цікавитися особливостями свого сприйняття, пам’яті, уявлень, мислення; володіти початковими формами експериментування; елементарно вивчити навколишній світ».
Орієнтуючись на виконання основного завдання Базового компоненту дошкільної освіти – навчання дітей навичкам самопізнання через спілкування з людьми і практичних взаємодій з предметним світом, при якому виникає особлива форма самосвідомості:
• «Я – і світ економічних цінностей,
• розвиток компетентності старших дошкільників»
слід впроваджувати різноманітні форми роботи з вихованцями, використовувати диференційований та індивідуальний підходи, володіти інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно поширювати їх у професійному середовищі, що дає змогу значно підвищувати ефективність занять та результативність навчання та розвитку дошкільників.
Економічне виховання – це організована педагогічна діяльність, спеціально продумана система роботи, спрямована на формування економічної свідомості. У процесі її здійснення діти опановують поняття про організовану й ефективну економіку, розвиток продуктивних сил і виробничих відносин.
Старший дошкільний вік є сензитивним періодом розвитку пам’яті уваги мови, формування творчих уявлень, а також економічної соціалізації. Аналіз дитячих ігор, питань, розмов свідчать про інтерес дітей до проблем, пов’язаних з економікою. Причинами цього вважається проникнення економіки, насамперед, у життя сім’ї, де дитина і стикається з економічними проблемами, які частіше за все обговорюють члени родини. Цілком зрозуміло: чим раніше ми розпочнемо економічну освіту дітей, тим усвідомленішими, раціональними та розумнішими будуть їхні дії та вчинки, бо саме в цьому віці діти опановують первісний досвід елементарних економічних відносин. Чим старші діти, тим активніші вони у вирішенні багатьох економічних питань: розподілі сімейного бюджету, складанні меню, обладнанні квартири тощо.
Економічне виховання дошкільників – це, перш за все, знання про працю та все, що з нею пов’язане. Однак реалізація завдань економічного виховання можлива за умови повноцінного вирішення завдань трудового виховання в усіх вікових групах дитячого садка, адже праця – провідна категорія економічної науки.
Мета економічного виховання – розкрити дитині навколишній предметний світ духовних і матеріальних цінностей як частини загальнолюдської культури і в процесі пізнання сформувати відповідну поведінку (на доступному рівні усвідомити, що в кожну річ, предмет вкладено працю багатьох людей).
Природно, що саме сім’я повинна виховувати у дитини культуру споживання, спілкування, пізнання, що є основою для розвитку економічної культури.
При реалізації завдань економічного виховання в дошкільному закладі виділяють чотири напрямки роботи.
1. Перш за все, дати дітям знання про працю та про все, що з нею пов’язано, згідно з основними програмами розвитку, виховання і навчання в дошкільному закладі. Реалізація завдань економічного виховання можлива за умови повноцінного вирішення завдань трудового виховання в усіх вікових групах дошкільного закладу, тому що праця – провідна категорія економічної науки.
2. Ознайомити дітей з простими економічними термінами: економіка, бюджет, ціна, гроші, товар, вартість, банк, реклама, власник, конкуренція, продукція, ярмарок та ін. ; познайомити дітей з новими професіями, такими як менеджер, підприємець, бізнесмен, фінансист, рекламодавець, фермер та ін.
Закріпити знання з області категорій, пов’язаних з працею (предмети праці, результати праці, індивідуальна, колективна праця) ; познайомити з поняттями: дорожче – дешевше, вигідно – невигідно, виграв, програв, поміняв; формувати знання про людину бережливу, економну, гарного господаря; вчити правилам чесної, справедливої гри, вмінню програвати, не ображаючись на партнера.
3. Формувати у дітей економічне мислення шляхом залучення старших дошкільнят в процес сюжетно-рольових ігор, настільно-друкованих, дидактичних; читання художньої літератури.
4. Педагогічно взаємодіяти з батьками, проводити просвітницьку роботу з питань економічної освіти дошкільників та активно їх залучати до процесу формування економічних знань дітей в умовах дошкільного закладу та сім’ї.
Підрозділ «Основи економічної культури » програми «Українське дошкілля» ставить завдання формувати ощадливість у дошкільників .
Вікові можливості дитини середнього дошкільного віку
Основи економічної культури легше зароджуються і проявляються в грі. Діти починають моделювати економічні відносини, що виникають у реальному житті.
Освітні завдання
• Ознайомлювати дітей із найуживанішими економічними поняттями.
• Вчити відшукувати економічні явища в довкіллі, пригодах героїв художніх творів.
• Розширювати економічні знання дітей про те, що все, що нас оточує, є результатом праці багатьох людей. Виховувати ціннісне ставлення до продуктів їхньої діяльності.
Ознайомлювати дітей із доступними поняттями з економіки, розви¬вати інтерес до економічних знань. Сприяти осмисленню дітьми рис ха¬рактеру, пов’язаних з економікою: бережливість, ощадливість, працьо¬витість, чесність. Формувати уявлення про потреби сім’ї; вчити розуміти відмінність між словами “хочу” та “треба”; вчити визначати першочер¬гові потреби сім’ї.
Давати дітям поняття, що таке товар, для чого він існує, де і як його можна придбати. Ознайомлювати з розмаїттям торгових закладів (крам¬ниця, ринок, аптека, гуртівня, кіоск, супермаркет тощо), функціональ¬ними особливостями кожного торгового закладу.
Підводити дітей до розуміння того, що люди різних професій працюють і за свою працю отримують зарплату, яку витрачають для потреб сім’ї.
Вчити дітей знаходити застосування речам, що вийшли з ужитку. Розповідати про вторинну переробку речей та відходів промисловості. Вчити сортувати сміття і викидати у відповідні контейнери.
Розширювати знання про способи зберігання продуктів (соління, су¬шіння, консервування, заморожування).
Розширювати знання про значення тепла, світла, газу в житті люди¬ни, економне їх використання.
Показники компетентності дитини:
• оперує нескладними економічними поняттями: “товари”, “послу¬ги”, “гроші”, “торгівля”, “покупка”, “споживач”;
• знає про ощадливе використання світла, води, газу;
• визначає першочергові потреби сім’ї, розуміє, що часом необхідно відмовитися від бажання придбати якусь річ;
• знає, що таке товар, як його можна придбати;
• знає різноманітні торгові заклади й товари, що їх вони продають;
• знає, що речі, які викидають, проходять вторинну переробку;
• знає, що сміття потрібно сортувати і викидати у різні контейнери.
•
Вікові можливості дитини старшого дошкільного віку
Діти старшого дошкільного віку знайомі з назвами різних професій, але не зовсім точно усвідомлюють значення кожної з них; наприклад, недостатньо розуміють роботу менеджера, хоч це слово у дітей уже є в словниковому запасі.
Діти розуміють призначення торгових закладів, стараються бути еко¬номними та ощадливими, але усвідомити правила економічної діяльності їм ще важко. Більшість дошкільників не знає, як поводитися з грішми, як їх витрачати економно.
Діти осмислюють пов’язані з економікою риси: бережливість, ощад¬ливість, працьовитість; починають формуватися навички раціональних дій. У дітей розвинені навички економного витрачання і використання матеріалів, бережливе ставлення до речей, іграшок, посібників.
Освітні завдання
• Формувати у дітей основи економічної культури.
• Вчити долати труднощі та життєві негаразди; виховувати наполегливість, компетентність.
Формувати уявлення про товари й товарно-грошові відносини. Дава¬ти поняття, що таке товар, мета його існування, можливість його прид¬бання. Вчити класифікувати товари. Формувати етичне поводження в торгових закладах, виконуючи роль покупця. Ознайомлювати з понят¬тям “ціна”; вчити порівнювати ціни: дешево – дорого.
Давати змогу зрозуміти, що за гроші купують товари, грошима опла¬чують послуги.
Розповідати дітям про мету реклами, джерела рекламування товарів і види реклами; вчити рекламувати товар.
Розширювати знання про раціональне використання залишків про¬дуктів харчування (з хліба можна приготувати грінки; крихти дати пташкам; з картоплі – картопляники: кістки віддати собакам; залишки від чаю використати як добриво для кімнатних рослин).
Створювати ситуації для закріплення знань про правила економ¬ного використання електроенергії деякими приладами (холодильник, праска, телевізор, лампочка), збереження тепла, ощадливого викори¬стання води. Підводити дітей до розуміння того, що раціональне вико¬ристання електроенергії, води, газу заощаджує кошти сім’ї. Виховувати ощадливість, уміння співвідносити свої бажання з можливостями. Вчити виокремлювати першочергові потреби, власні та потреби сім’ї, розуміти відмінність між словами “хочу” й “треба”.
Формувати уяву про культуру ділових стосунків. Уточнювати й роз¬ширювати знання дітей про одяг, взуття, зачіску ділової людини. Вихо¬вувати охайність.
Вчити оцінювати вчинки людей, давати характеристику їхнім діям. Формувати розуміння вироблених правил, знати, що їх потрібно дотри¬мувати, що є вчинки, за які люди несуть покарання у вигляді штрафу.
Розкривати роль комп’ютеризації у веденні господарства, дати елементарні уявлення про калькулятор. Підводити до висновку, що таке економіка, для чого вона потрібна.
Показники компетентності дитини:
• знає назви підприємств, особливості їх функціонування;
• має уявлення про товарно-грошові відносини, вміє здійснити по¬купку, класифікує товар;
• знає, для чого існують банки; професії людей, які працюють у банківській справі;
• уміє раціонально використовувати залишки продуктів харчування;
• знає і намагається економно використовувати електроенергію, воду, газ;
• вміє виокремлювати першочергові потреби сім’ї;
• розуміє доконечну потребу в дотриманні встановлених правил;
• знає, що комп’ютер і калькулятор допомагають у веденні сімейного господарства.
Соціальна та фінансова освіта дошкільників як
складова людської культури
Відповідно до меморандуму про співпрацю у сфері дошкільної освіти між Міністерством освіти і науки України та міжнародною фундацією «Aflatoun International» (Королівство Нідерландів) освіта України взяла участь у Міжнародному проекті соціальної та фінансової освіти дітей 3-18 років «Афлатун». Зміст проекту розроблено у Нідерландах і сприяє соціальній адаптації дітей та формує у них навички правильного використання та економії коштів. Він спрямований на розвиток самосвідомості, підприємницького духу, дбайливого поводження з ресурсами.
Згідно з наказом МОН України № 46 від 22.01.2016 р з метою упровадження в навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів основ соціальної і фінансової освіти дітей дошкільного віку були задіяні ряд дошкільних закладів України, які апробували програму соціальної та фінансової освіти «Афлатун »
«Афлатун» – це міжнародний проект на основі моделі соціальної франшизи. Мережа партнерських організацій охоплює 114 країн, об’єднаних разом під керівництвом Секретаріату Афлатуну, що знаходиться в Амстердамі. У проекті задіяно майже 3,9 млн. дітей, навчальний план перекладено 35 мовами.
Проект розрахований на дітей та молодь й складається із змістових програм:
Програми «Афлатот»: для дітей від 3 до 6 років
Програми «Афлатун»: для детей від 6 до 14 років
Програми «Афлатін»: для молодих людей від 14 до 18 років.
Програма «Афлатот» для дітей 3-7 років – це освітня програма, яка формує у дошкільників ази соціальної та фінансової грамотності. «Афлатот» впроваджується у 33 країнах, 20 000 дітей навчається за программою, що перекладена 12 мовами. Програма пройшла апробацію у сфері дошкільної освіти (на Україні першими взяли участь у апробації дошкільні залади міста Вінниці), яка доводить, що таке раннє навчання дає дітям знання та переваги, з якими можна працювати і вдосконалювати надалі.
Чому раннє дитинство ідеальний час для початку соціального і фінансового навчання?
Раннє дитинство є найбільш сензитивним періодом для позитивного впливу. Розвиток дітей у цей період сильно залежить від навколишнього їхнього середовища, а ефект від навчання в цей період залишається на все життя. Вкрай важливо, що освітні програми та навчальні курси з придбання життєвих навичок, такі як Афлатот, також розроблені для цієї вікової групи дітей.
Концепція соціальної і фінансової освіти
Діти отримують перші задатки соціальної і фінансової освіти задовго до того, як ідуть до школи. Основна частина знань про планув ання бюджету, заощадженнях, розтратах і використанні грошових коштів заснована на повсякденному житті. Ще до того, як формуються грошові поняття, просте розуміння того, як використовувати доступні ресурси, або, наприклад, категорії “закінчилася їжа”, “купувати тільки необхідне” – це ті щоденні реалії зі сфери фінансової освіти, з якими стикаються діти. У дошкільнят також сформовані тимчасові рамки, вони розуміють, що іноді, щоб отримати що -небудь, краще почекати, ніж отримати це зараз. Діти віком 3-х років також стикаються з матеріальними цінностями, даючи і ділячись, не тільки за допомогою подарунків і цінних речей, але і шляхом взаємодії один з одним. Інші не менш важливі навички, формування яких включає в себе програма Афлатот, це користування по черзі, прийняття рішень і постановка цілей. Наше бачення того, як вчаться дошкільнята:
Дошкільнята здібні і кмітливі!
Ми вважаємо, що навіть в ранньому дитинстві діти дуже здібні і кмітливі, незалежно від їх походження, досвіду і віку. Діти активні, цілеспрямовані в бажанні пізнати світ, в якому вони живуть, так і в навчанні, коли вони отримують підтримку з боку дорослих.
Чотири сфери Базового розвитку
Етапи розвитку і прогрес відображуються в чотирьох сферах розвитку, які тісно взаємопов’язані один з одним в ранньому дитинстві. Афлатот робить свій внесок в кожну з цих сфер розвитку.
1. Фізичний розвиток: Як велика, так і дрібна моторика активно розвиваються в перші роки життя. Крупна моторика задіяна в таких видах діяльності, як біг і стрибки, в той час як дрібну моторику розвивають лист і малювання. Фізичний розвиток і можливості для вивчення навколишнього середовища є першочерговим джерелом для сенсорного розвитку.
2. Соціальний розвиток: Розуміння інших, вміння спілкуватися, ділитися і заводити друзів – все це сфера міжособистісної взаємодії та розвитку. До нього, в першу чергу, відноситься вміння встановлювати контакт і позитивно взаємодіяти з іншими.
3. Емоційний розвиток: Орієнтовано на самосвідомість, впевненість у собі, вміння володіти своїми почуттями і розуміти їх. Емоційний розвиток включає в себе виховання почуття власної гідності і самосприйняття і, в той же час, здатність розуміти і співпереживати іншим людям.
4. Когнітивний розвиток: Формування понять відбувається тоді, коли діти досліджують себе і світ навколо себе. Через організовану і довільну діяльність діти дізнаються про світ навколо нас, включаючи базові фінансові та соціальні поняття, такі, як економія і дбайливе ставлення до цінних для нас речам. Когнітивний розвиток також включає в себе розвиток творчих навичок. Навчання має відповідати життєвому досвіду Навчання має грунтуватися на реальному життєвому досвіді, який отримують діти у повсякденному житті. Говорячи про середовище навчання і можливостях, слід брати до уваги фактор навколишнього атмосфери дому і суспільства, яка впливає на розвиток дитини. Особливо важлива роль батьків у вихованні дітей.
Програма Афлатот визнає роль сім’ї у формуванні соціальної та фінансової грамотності. Залучення батьків розглядається як важлива складова програми. Сім’я – це часто перший учитель, який має величезний вплив на формування фінансових і соціальних знань дитини, її поведінку. Враховуючи, що діти цієї вікової групи схильні наслідувати, батьки розглядаються як важливі дійові особи та помічники учителя в формуванні у дітей фінансових понять. З цією метою навчальна програма пропонує ряд додаткових занять, щоб розповісти батькам про ті поняттях, які вивчають діти і, таким чином, залучити їх в структуру плідної взаємодії. Навчання супроводжується іграми і діти активно проводять час як в приміщенні, так і на вулиці. Багато дослідників стверджують, що активне навчання позитивно впливає на знання дітей в дошкільному віці. Структуровані заняття в дошкільному закладі дозволяють дітям активно проявляти себе і, як результат, вони відмінно проводять час, отримують нові знання і засвоюють їх більш ефективно.
Програма Афлатот підкреслює, наскільки важливо давати дітям простір, щоб виразити себе, діяти так, як їм хочеться, і вирішувати виникаючі проблеми разом. Навчальний курс передбачає використання різних методик навчання, таких, як рольові ігри, групова діяльність, ігри на свіжому повітрі, трудове виховання і т.д. Роль фасилітатора (провідного) у сприянні навчанню Виступаючи творцем знань, провідний стимулює дітей розмірковувати і підтримує їх, коли вони беруть участь у різного роду дослідженнях. Дорослий встановлює наступну сходинку для навчання, переконавшись, що створені сприятливі умови, маються в наявності необхідні матеріали і налагоджено доброзичливу взаємодію один з одним.
Провідні несуть відповідальність за планування і прийняття рішень з наступних питань:
Фізичний простір: переконайтеся, що місце, а також вибір і розташування підручних матеріалів сприяють розвитку дітей.
Емоційний простір: переконайтеся, що діти відчувають себе в безпеці і відчувають себе частиною колективу.
Види діяльності та структура занять: переконайтеся, що заняття завжди мають свою структуру, і діти мають можливість звикнути до зміни видів діяльності. Заняття повинні бути чітко продумані і доречні для дітей, відповідати їх віковим потребам і інтересам. Вихователі повинні уважно ставитися до взаємодії з дітьми та взаємодії дітей один з одним. Вихователі повинні давати дітям можливістю інтелектуально розмірковувати, ділитися своїми судженнями, вести діалоги на обговорювані теми.
Програма Афлатот розроблена з метою забезпечення соціальної і фінансової освіти дітей, заснована на раніше згаданих п’яти ключових елементах Афлатота. Таким чином, програма Афлатот не повинна розглядатися як комплексна програма з раннього розвитку та навчання дітей, а скоріше як додатковий навчальний курс з упором на вміння і навички у сфері соціальної та фінансової освіти. У зв’язку з цим педагогам пропонується включити Афлатот в загальноосвітню програму для дошкільнят. Також важливо підкреслити, що програма Афлатот робить особливий наголос на першому з ключових елементів – на особистісному розумінні і вивченні, особливо якщо використовується як самодостатня програма. Особистісне розуміння відіграє провідну роль у формуванні самосприйняття до того, як дитина пройде далі у вивченні соціальних і фінансових складових.
Розділи та Модулі
Програма Афлатот розділена на п’ять основних розділів Це:
Розділ 1: Ти, Я і Афлатун: Розвиток позитивного і сприятливого сприйняття своєї особистості
Розділ 2: Я і моя сім’я: Турбота про людей, яких ми любимо
Розділ 3: Я і мої друзі: Допомагаючи один одному
Розділ 4: Я і суспільство: Живемо і працюємо разом
Розділ 5: Я і гроші: Витрачаємо, накопичуємо і ділимося
Ефективність програми Афлатот передбачає включення модулів з п’яти розділів. Ви можете вибирати модулі, які найбільш доречні для вашої групи або робочої програми.Заняття за програмою Афлатот вважаються базовими і
рекомендовані для проведення:
1. Коробки Афлатуна. Діти самостійно виготовляють “Коробки Афлатуна”: Коробка для Подорожей з Афлатуном і Коробка-Скарбничка Афлатуна. Протягом всього курсу ви (як ведучий) будете стимулювати дітей зберігати речі з різних категорій цінностей, щоб навчити їх дбайливо ставитися до цінних речей. Це можуть бути Монетки Афлатуна, фотографії близьких людей, малюнки або поробки, створені в ході навчальної програми.
2. Прогулянка по місцевості. Діти краще вивчать навколишню місцевість, якщо добре розглянуть її. Під час прогулянки по околицях можна показати дітям ринок, банки, урядові будівлі або інші місця, важливі для дітей. Зверніть увагу: здійснюючи прогулянку по місцевості, переконайтеся, що з вами достатня кількість дорослих супроводжуючих і що діти розуміють правила безпеки, що стосуються поведінки на вулиці.
3. Ярмарок Афлатуна. Це груповий захід під вашим керівництвом (як ведучого), де діти запрошують своїх батьків і друзів прийти і купити що-небудь на Ярмарку та / або відвідати виставку їхніх творчих робіт, використовуючи Монетки Афлатота.
4. Заняття з батьками. Протягом навчального курсу є можливість залучити батьків брати участь у домашніх заняттях (т.зв. сімейних уроках). Такі заняття слід проводити, щоб допомогти батькам ознайомитися з тим, що вивчають їхні діти і дізнатися більше про заняття за програмою Афлатот, які їхні діти відвідують. Ці вказівки були розроблені для вихователів, щоб сформувати фундаментальний принцип розширення прав і можливостей.
Програма, створена в інтересах дітей, розроблена, щоб допомогти їм розвивати свою активну позицію, практичні навички та цінності. Цей курс допомагає дітям усвідомити, хто вони і як взаємодіяти з іншими людьми; він акцентує увагу на ролі сім’ї та сімейних цінностей; він надихає дітей вивчати свої права і обов’язки; він допомагає дітям ознайомитися з поняттями “гроші” і “можливості”, використовуючи методику активної участі, відходячи від стандартних способів навчання дітей…
Рекомендації для педагогів:
1. Прочитайте модуль і хід заняття перед початком кожного заняття.
2. Пам’ятайте про базові поняття дитячої психології і про те, як вони
навчаються. Це основа вашої взаємодії.
3. Пам’ятайте про роль оточення як другого педагога. Завчасно підготуйте групу та наочність, необхідні для кожного виду діяльності.
4. Будьте для дітей зразком для наслідування своїм мовленням, зовнішністю і поведінкою.
5. Сідайте з дітьми в коло якомога частіше, особливо коли читаєте казку або обговорюєте її.
6. Залучайте дітей в обговорення, ставлячи питання “як” і “чому”.
7. Не засуджуйте і не критикуйте, коли дитина висловлює думку, з якою ви не згодні.
8. Дозвольте дітям брати участь в комфортному для них темпі.
9. Говоріть простою мовою. Приводьте приклади і показуйте картинки, реальні об’єкти і рух, щоб пояснити визначення та поняття.
10. Забезпечте дітям безпечні умови при будь-яких видах діяльності.
11. Якщо група велика, розділіть її на маленькі і виконуйте завдання одночасно за допомогою помічника вихователя.
12. Нагадуйте дітям завжди зберігати поробки і складати їх в Коробку для Подорожей з Афлатун.
13. Ставтеся до роздаткового матеріалу творчо і економно. Будь ласка, переробляйте, перебирайте і повторно використовуйте підручні матеріали.
14. Працюйте в команді.
15. Спілкуйтеся, смійтеся, грайте і виконуйте всі завдання разом з дітьми. Позиціонуйте себе як частину групи, але в той же час як дорослого товариша і приклад для наслідування. Отримуйте задоволення!
Пам’ятайте, що діти вчаться краще, коли:
1. Вони активно навчаються, активно беруть участь в навчальному процесі.
2. Вони отримують задоволення від навчанняі нових відкриттів.
3. Їм більше подобається творити, ніж отримувати готове.
4. Коли до них відносяться, як до людей здатнихдумати і міркувати.
Основні форми роботи в ЗДО для реалізації завдань соціально-фінансової освіти дошкільників: – тематичні та інтегровані заняття (ознайомлення з професіями; праця батьків; раціональне використання природних ресурсів; комунальні послуги і тарифи; корисні копалини; продукти харчування; предмети побуту і вжитку; наші помічники; особисті речі та догляд за ними; ліс і його багатства; поведінка в природі; небезпечні ігри та іграшки; особиста безпека вдома; вартові здоров’я; хліб – всьому голова; вода – сік життя тощо); – тематичні мультимедійні презентації; – екскурсії в природу; – спостереження за працею дорослих; – екскурсії до різних установ та торговельних об’єктів, на підприємства; – бесіди; – розглядання тематичних картин, плакатів, ілюстрацій; – дидактичні ігри економічного спрямування; – сюжетно-рольові ігри; – художня праця; – конструктивно-будівельні ігри; – читання творів художньої літератури; – вирішення проблемних ігрових ситуацій; – економічні вікторини, розваги; – художньо-продуктивна діяльність тощо. Основні шляхи реалізації завдань соціально-фінансової освіти дошкільників: 1. Створення відповідного розвивального предметно-ігрового середовища: – дидактичні та настільно-друковані ігри про професії дорослих, інструменти та знаряддя праці; – сюжетно-рольові ігри («Будівельники», «Лікарня», «Аптека», «Водії», «Міні-маркет», «Перукарня», «Пожежники» та ін.); – посібники для занять та індивідуальної роботи на теми: «Моя сім’я», «Світ професій», «Світ меблів», «Предмети побуту», «Світ транспорту», «Рослинний і тваринний світ», «Світ грошей», «Світ товарів», «Моє селище», «Моя країна» та ін.; – збірки книжкових видань соціально-економічного спрямування: малого фольклору, віршів, казок, оповідань; – скринька власних заощаджень вихованців (від власних концертів та театралізацій, виручки за творчі поробки та ін.); – карта України з умовними позначеннями економічних і природних ресурсів; – знаряддя праці для куточка природи та праці в природі; – матеріали та обладнання для художньої праці і самостійної художньої діяльності дошкільників; – групові та садові міні-музеї: (селища та його пам’ятних місць; народної іграшки (з глини, дерева, сиру, тканини, ниток, соломи; іграшкова техніка; порцелянові та пластмасові ляльки; старовинні ялинкові прикраси); хліба та солі; корисних копалин; електрики; писанки; виробів місцевих умільців; ляльок-мотанок; витинанки; вишиванки; національного одягу; української оселі; народних музичних інструментів; видатних громадян селища; виробів умільців (з глини, соломи, лози, тканини, паперу, дерева); природи рідного краю; фото-зустрічей з учасниками бойових дій; народних символів; з народознавства та історії України та ін.). Практичні розробки з соціально-економічного виховання дошкільників систематично публікуються в журналі «Джміль» та періодично – в журналах «Дошкільне виховання», «Вихователь-методист ДНЗ», «Дошкільний навчальний заклад», на сайтах дошкільних закладів України та ін.