(конспект родинного свята)

Під музику „Ласкаво просимо” до залу заходять хлопчик і дівчинка в українському вбранні та вихователь. Ведуча запалює свічку і говорить:

Ведуча: Шановні батьки ! Сьогодні ми зібралися на цей вогник (показує на свічку), щоб поспілкуватися, як це буває в хорошій, добрій родині. Тому, що здавна в Україні вважалося, що добрий звичай збиратися сім’єю за столом. Я кажу, що ми одна сім’я, бо нас об’єднує одна і та сама мета – виховання наших діточок чесними, порядними громадянами нашої рідної квітучої землі. Оцей вогник свічки в народі вважається символом віри, очищення від скверни, в ньому люди знаходили щастя, радість, коли народжувались; і спокій, і втіхи, коли йшли до іншого світу. То ж нехай оцей вогник та оце зображення жінки, що стоїть за світом, стануть символом роду, нескінченності світу та людського життя. Це те, що надихало наших предків на виховання окраси нашої рідної нації і те, що ми розгубили на протязі років. Адже з давніх  давен наші діди та прадіди виховували в дітях повагу та любов до старших – на цьому трималася сім’я, родина, ціла держава Україна !.

Повага до старших чи до членів родини, чи то до чужих людей проходили червоною ниточкою у вихованні майбутньої людини.

І дитина:   Батько і мати – два  сонця гарячих,

Що нам дарують надію й тепло!

Батько і мати у долі дитячій,

Треба, щоб кривди між них не було!

В душі – то пісня солов’їна,

То злякано сичі кричать,

Щоб не кришилася родина,

Щось треба вміти і прощать.

Нехай людські любов і шана,

Осиплють всі шляхи круті, –

Бо в дітях ми себе лишаєм,

Себе продовжуєм в житті.

Ведуча: Любов до рідної домівки, до рідного краю, починається з колискової пісні. Колискова пісня – це найперша колискова мова. Тож нехай звучить колискова – колискова для неньки. Для тої, що випестила і викохала не одне покоління на цій землі.

ІІ дитина: Навчіть мене мамо, співати колискову,

                   Яку ви співали мені.

                   І вести розсудливу тиху розмову,

                   Життя цінувать день при дні.

ІІІ дитина: Навчіть відвертати недобрі бажання,

                   А помисли світлі нести,

                   Боротись із долі лихим залицянням

                   В житті, щоб мети досягти.

ІУ дитина: Навчіть , пам’ятати стежину до хати,

                   З якої пішли ми у світ.

                   Зло людям прощать, а добро пам’ятати

                   Й відплачувати тільки добром.

Звучить „Колискова у виконанні дітей”.

Ведуча:  У житті кожної людини багато доріг, стежок, широких шляхів. І йдучи цими дорогами, які встелені пелюстками троянд, а чи то тернами , людина завжди пам’ятає тепло батьківського дому, її завжди переслідують особливі, рідні запахи домівки.

Виходять хлопчик і дівчинка.

Хлопчик: Все в тобі знайоме,

                  Рідна хата, рідний доме.

                  Всі ми любим рідний дім,

                  Бо родилися ми у нім.

Дівчинка: В ріднім домі рідна мати

                 Край свій вчила шанувати.

                 Рідна хата, рідний дім,

                 Серце гріє нам усім.

Звучить грамзапис „ Малина вишня”.

Ведуча: Де б ми не ходили, але коли повертаємось, то завжди нас зустрічають на порозі рідного дому мама і тато. Спочатку ще такі молоді, а згодом.., іній сивини щедро осипле їх старечі голови.

Хлопчик: Рідні  мами, рідні тата,

                  Ми вітаєм вас зі святом,

                  Ми вас любим щиро-щиро,

                  Вам бажаєм щастя й миру.

Дівчинка: Ви і нас любіть рідненькі,

                   Бо ми ще такі маленькі.

                   Хочем бути на вас схожі,

                   Як і ви, такі пригожі.

Танок „Парами” виконують діти.

Ведуча: У цьому залі зібралась велика, дружна родина, ми всі як одна сім’я. І зараз ми проведемо конкурс між родинами: хто знає більше прислів’їв, казок про родину, сім’ю. За відповідь сім’я отримує 1 бал.

Які мама і татко, таке й дитятко.

Де діти, там радість.

Яке дерево, такі в нього квіточки, які батьки, такі їхні діточки.

Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

У дитини заболить пальчик, а у матері – серце.

На світі знайдеш усе, крім рідної неньки.

Хліб – батько, вода –мати.

З роду в рід життя кладе мости, без коріння саду не цвісти.

Діти стають півколом, звучить пісня „Ой роде наш красний”.

Ведуча: Дітям для щастя потрібні не тільки материнські руки, а й батьківські плечі. Тато, татусь, таточко… Назва людини з сильним характером, міцними руками – вони як притиснуть дитя до себе , то аж тріпоче маленьке серденько. Діти, за що ви любите своїх татусів ? (Відповіді дітей).

Ведуча: Дорогі наші тата, будьте такими батьками, якими хочуть бачити вас ваші діти. Будьте для них справжнім прикладом мужності. Передайте їм свій досвід у труді, вашу доброту і любов.

Дівчинка:     Татку, любий татку, соколику ясний.

               Який ти нам добрий, який ти нам красний.

Хлопчик:     Горе чи нещастя, чи біда яка –

               Всіх нас виручає татова рука.

Звучить пісенька про тата.

Ведуча:        Вогнем свічі вас, діти, благословляю

                      І такі слова казати маю:

              Щоб матір, батька завжди поважали,

              Всім серцем любили і шанували.

Звучить грамзапис пісні „ Ой зелене жито, зелене”.

Свято закінчується.