Вплив санітарно-гігієнічних умов родини на фізичний розвиток дитини

Фізичне виховання дітей дошкільного віку здійснюється засобами, спрямованими на охорону здоров’я дітей, а також засобами, покликаними забезпечити активний вплив на організм дитини з метою його фізичного розвитку (за гартувальні процедури, спеціальні фізичні вправи, гігієнічна гімнастика, режим дня).
Гігієнічні умови. Вони охоплюють комплекс зовнішніх чинників, які обумовлюють оптимальне функціонування і розвиток дитячого організму. Передусім це стосується дотримання норм площі приміщення, її правильного використання. Стіни повинні бути пофарбовані у світлі теплі кольори. Температура повітря в кімнатах для дітей 2-3 =х років має становити +19*-20*; для дітей 3-7-ми років -+18*20*. Меблі також повинні відповідати санітарно-гігієнічним нормам і віку дітей. На свіжому повітрі вони мають гуляти не менше 4-5 годин ( у літній період більше).
Для підтримання життєдіяльності дитини важливо правильно організувати харчування, оскільки їжа є також пластичним матеріалом для росту і розвитку дитячого організму. У ній мають бути всі необхідні компоненти: Білик, жири, вуглеводи, мінеральні волі та різноманітні вітаміни. Їсти діти повинні 4-5 разі на день. Добовий раціон необхідно розподілити так, щоб вони споживали: за сніданком -20-25 –його відсотків, обідом-35-40, у полуденок -10-15, на вечерю – 20.
Якість приготування, вчасніть подолання їжі, сервірування столу повинні збуджувати апетит, сприяти кращому її засвоєнню. Поганий апетит дитини є підставою для з’ясування його причин (погане самопочуття, хвороба). Якщо дитина неохоче їсть незвичну для неї, але корисну їжу, слід поступово привчати до неї, даючи її великими порціями, поєднуючи зі звичною їжею. Не варто зосереджувати увагу дітей на їхньому поганому апетиті, вмовляти їсти, розбещувати, задобрювати, щоб нагодувати. Краще впливати на їхні емоції влучним словом, заохочувати , використовуючи приклад однолітків.
Добова тривалість сну залежить від віку, стану здоров’я , індивідуальних особливостей нервової системи дитини. В середньому загальна тривалість сну за добу становить: для дітей перших 5 місяців життя 20-22год, з 5-тидо 9-ти місяців-16-18, 9-12 місяців -15-16, від 1 до 2-х років-12-14, з 3-х до 4-х років – 11-12 , з8-ми до 12-ти років -10-11 , з 12-ти до 16-ти років-9-10, після 16-ти років -8-9 год.
Протягом цього часу організм дитини компенсує витрати енергії. Чим менша дитина, тим більше часу необхідно для відновлення працездатності кори головного мозку.
Повноцінність сну залежить від правильності організації часу засинання і прокидання. Легко збудливих дітей слід вкладати першими, оскільки при засинанні у них трапляються спалахи збудження. Для забезпечення глибокого сну необхідно усунути подразники(яскраве світло, голосні розмови). Прокидання теж має бути диференційованим залежно від типу нервової системи дітей. Найрезультативніше забезпечує глибокий сон правильний режим активної діяльності та відпочинку. Універсальним засобом для глибокого сну є свіже повітря: діти повинні спати у добре провітреному приміщенні, а якщо є змога – на верандах.
Спілкування дітей з дорослими й однолітками перед сном повинно бути емоційно позитивним. Будити дитину слід так, щоб не переривати її сну від того, як нервова система відновить свою працездатність.
За будь-якої пори року ефективним засобом оздоровлення і фізичного виховання дітей є прогулянки. Їх слід організовувати на майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи. Часто діти беруть іграшки на прогулянку , вихователі – дидактичний матеріал. За сприятливих погодних умов діти повинні бувати на свіжому повітрі щодня не менше 3-4 год. Активна діяльність на прогулянці загартовує їх, розвиває рухи, інші фізичні якості, підвищує життєвий тонус. Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми.
Режим дня дитини. Потреби дитини у сні, харчуванні, чистоті, зміні видів діяльності, прогулянка на повітрі зумовлюють відповідний режим дня, що має важливе значення для збереження і зміцнення її здоров’я, повноцінного розвитку.
Режим дня – правильний розподіл у часі головних процесів життєдіяльності дитини.
Розвивальний і виховний ефект режиму заснований на принципі ритмічності, згідно з яким усі заняття мають відповідати ритму життєдіяльності організму. Режим змінюється від віку, стану здоров’я, особливостей виховання дітей у сім’ї й дошкільному закладі. Завдяки йому діти у певний час звикають спати, харчуватися, гратися, навчатися, що зумовлює утворення і закріплення в корі головного мозку системи умовних «рефлексів на час». Це означає , що у певний час залежно від режиму дня організм виявляє відповідну рефлекторну діяльність, тому необхідно правильно розподілити у часі всі процеси життєдіяльності дитини.
Звичка до певної діяльності у певний час готує до неї нервову, інші системи організму, запобігає виникненню негативних емоційних станів , перевтоми. Щоденне дотримання режиму дня позитивно впливає на перебіг усіх фізіологічних процесів у організмі, стан нервової системи . Режим дня, який відповідає віку і стану здоров’я дитини сприяє її життєрадісному, бадьорому настрою, має велике виховне значення, оскільки привчає її до порядку, організованості, відповідальності.
Активна діяльність повинна чергуватися з відпочинком для відновлення сил організму. Адже кожна праця потребує певних зусиль, раціональний розподіл яких зумовлює оптимальний рівень утомлюваності. Недостатній відпочинок спричиняє перевтому, яка може призвести до розладу діяльності нервової системи. Отже, за будь-якого виду діяльності важливо не перевищувати оптимального рівня втомлюваності, що дає змогу за активного відпочинку швидко відновити працездатність.
Діти дошкільного віку надзвичайно чутливі до зміни режиму дня. Це пов’язане з активним формуванням у цьому віці кори головного мозку, нервові клітини якої не можуть довго перебувати в активному стані. Тому порушення режиму знижують працездатність організму, спричиняють розлади діяльності і поведінки дітей, які стають роздратованими, вередливими. Чим менша дитина, тим важливіше дотримання встановленого порядку зміни видів діяльності. На думку Ушинського;»Головний закон дитячої природи можна висловлювати так: дитина вимагає діяльності невпинно і втомлюється не діяльністю, а її одноманітністю і однобічністю. Змусьте дитину сидіти –вона дуже швидко втомиться, лежати-те саме, йти вона довго не може, не може довго ні говорити, ні спати, ні читати, і менш за все довго думати: але вона бавиться і рухається цілий день, змінює і змішує всі ці діяльності і не втомлюється ні на хвилину, а міцного дитячого сну достатньо , щоб відновити сили на майбутній день».
Ніщо так не організовує дітей як режим дня. Він повинен відповідати таким педагогічним вимогам:
1. Відповідальність природному ритму основних фізіологічних процесів дитячого організму , чергування активної діяльності з відпочинком.
2. Постійність, стійкість і визначеність головних елементів. Ретельне дотримання режиму зменшує кількість порушень у поведінці дітей і відповідно знижує або виключає необхідність звертатися до покарань. Вихователь мусить вимагати його дотримання доброзичливо, спокійно, але наполегливо, рішуче. Особливо важливо контролювати дотримання режиму, передусім на початкових етапах. Це бажано робити непомітно для дитини.
3. Гнучкість. Режим має враховувати природні біоритми дитячого організму. Дитині із збудливою, слабкою нервовою системою потрібно частіше відпочивати і більше спати, а залежно від її самопочуття, стану здоров’я, попередньої або наступної можна скоригувати час прийому їжі та ін.
Загальними компонентами режиму дітей в усіх вікових групах ДНЗ є: прибуття у дитсадок, ранкова гімнастика, самостійні ігри, приготування до сніданку, сніданок, допомога у прибиранні посуду, заняття, прогулянка, обід, сон, гігієнічна гімнастика, самостійна діяльність, полуденок, прогулянка, ігри, вечеря. Водночас режим для кожної вікової групи має свої особливості.
Привчати до режиму повинен вихователь у взаємодії з батьками, які повинні дотримуватися його рекомендацій щодо організації життєдіяльності дітей удома. При цьому батьки повинні усвідомлювати, що режим дня є засобом не лише фізичного виховання , а й основною успішного розумового, морального та естетичного розвитку.
Вчасні та якісні культурно-гігієнічні процедури є передумовою сенсорного виховання. Завдяки чіткій повторюваності режимних процесів у дітей формується орієнтація у часі, уявлення про частини доби, дні тижня; вони вчаться цінувати час, не запізнюватися, не поспішати, робити все вчасно; засвоюють навички культури поведінки, знання про гігієну; звикають до організованості, охайності, порядку.
Діти легко звикають до режиму в ДНЗ і сім’ї, якщо всі ці умови виконання режимних процесів збуджують у них позитивні емоції та асоціюються з ними: чиста тепла вода, пахуче мило, білосніжні скатертини, накрохмалені серветки.