Використання здоров’язберігаючих технологій у роботі з дітьми

Здоров’я – це дар не тільки для людини, а й для суспільства. Ще древній філософ Сократ говорив: “Здоров’я – не все, але без здоров’я – нічого”. На сучасному етапі людина, її життя і здоров’я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості суспільства. Всім нам відомо, що дитина народжується з великим адаптаційним потенціалом, але для того, щоб він розвинувся, ми, педагоги, маємо докласти зусиль. Адже, майбутнє нашої країни – у кожній дитині! В наш час особливо зросла увага щодо питання фізичного здоров’я дошкільників. За останні роки спостерігається багато факторів, які впливають на стан здоров’я малюків. Це ,насамперед, зростання навчального навантаження. Майже весь свій вільний час діти проводять за комп’ютерними іграми, за переглядом фільмів. А саме психологічний стан впливає на фізичне здоров’я.

Щоб убезпечити дитину від негативних впливів навколишнього середовища в наших умовах, маємо подбати, щоб фізичне виховання та оздоровлення зайняли важливе місце в освітньому процесі. Завданнями дошкільної освіти, окресленими в Законі України „Про дошкільну освіту” передбачено не тільки збереження і зміцнення здоров’я, а й активне формування основ здорового способу життя в дітей, починаючи з раннього віку. Тому, в Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку поставлено одне із важливих завдань – це формування ціннісного ставлення дітей до власного здоров’я. Впровадження цього завдання передбачає введення в практику сучасного дошкільного закладу здоров’язбережувальних технологій, які є важливим елементом здоров’язбережувального освітнього простору і включають взаємозв’язок всіх факторів педагогічного процесу, спрямованих на збереження та зміцнення здоров’я дитини на всіх етапах її розвитку та виховання. Саме тому, дошкільний заклад і має великі можливості для зміцнення здоров’я, покращення фізичного розвитку дітей, їхньої рухової активності. Ми, вихователі, маємо дати дітям знання не лише про свій організм, а й про те, як бути здоровими і бадьорими, міцними і витривалими.

Адже, кожна мама, виховуючи свого малюка, хоче щоб і в чужих – виховательських руках він був задоволений життям, доглянутий, фізично розвинений і добре навчений. Тому для цього потрібно впроваджувати різні здоров’язберігаючі технології. Здоров’язберігаючі технології – це не є щось невідоме, таємниче. Це відсутність стресових ситуацій у дітей, повноцінний та раціонально організований руховий режим. Ці технології знімають м’язову втому, поліпшують психоемоційний стан дошкільнят та передбачають профілактику різних захворювань.

На думку О. Московченко: “здоров’язбережувальні технології – це сукупність наукових знань, засобів, методів і прийомів, що дозволяють оцінити функціональні та психофізіологічні параметри здоров’я особистості”. На основі оцінки параметрів здоров’я підібрати адекватне тренувальне навантаження, яке в свою чергу підвищить рівень працездатності і соціальної активності організму, вирішить завдання спортивної підготовленості.

 

Здоров’язбережувальні технології розрізняють (за О.Ващенко) на:

– здоров’язбережувальні – технології, які створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в закладі, та ті, що вирішують завдання організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей дитини);

 

– оздоровлювальні – технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я дітей, підвищення потенціалу здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

 

– технології навчання здоров’я – гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів), профілактика травматизму та статеве виховання .

 

Таким чином, можна сказати, що дані технології реалізуються завдяки включенню відповідних тем до предметів навчального циклу; виховання в дошкільнят особистісних якостей, які сприяють зміцненню здоров’я.

Розглянувши класифікацію здоров’язбережувальних технологій, можна сказати, що вибір їх залежить від: програми діяльності дитячого навчального закладу, стану здоров’я вихованців, їхніх інтересів і вподобань, психологічної готовності вихователів до перебудови професійної діяльності, самовдосконалення, матеріально-технічного забезпечення (наявність окремого приміщення для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів, фізкультурних куточків в групових кімнатах, фіто-кімнати тощо), екологічних факторів.

До того ж, будь-яка технологія повинна відповідати критеріям технологічності: системність, цілісність, комплексність, логічність, гнучкість, науковість, варіативність, інструментальність, прогнозованість, керованість, відтворюваність, ефективність, оптимальність .

Слід сказати, що у сучасних дошкільних навчальних закладах здоров’язбережувальні технології набули значного розповсюдження. Педагоги впроваджують різні види технологій, а саме: «казкотерапію, пальчикову гімнастику, лялькотерапію, психогімнастику, дихальну гімнастику, фітболгімнатику, степ-аеробіку, валеокорекцію, аромо- та фітотерапію, пісочну терапію, кольоротерапію, сміхотерапію, фольктерапію, кисневі напої, різні види масажу (точковий, самомасаж точок обличчя і голови), ігровий тренінг, музикотерапію».