23 листопада в нашому дошкільному закладі відбувся консиліум за темою “Проблема адаптації новоприбулих дітей до умов дошкільного закладу”.
Відомо, що процес адаптації – це постійний процес, який супроводжує людину впродовж усього життя. Науковці визначають адаптацію як пристосування будови і функцій організму, його органів і клітини до умов середовища, спрямоване на збереження рівноваги.
Залежно від того, на якому рівні відбувається адаптація організму, існують декілька класифікацій цього процесу. В межах висвітлення проблеми адаптації дитини до умов дошкільного закладу слід зупинитися на таких видах адаптації як фізіологічна та соціальна.
Слід зазначити, що народження дитини – це один з найяскравіших прикладів фізіологічної адаптації. Отже, системи дихання, кровообігу, травлення на момент народження повинні мати відповідний рівень готовності всіх адаптаційних механізмів. Дослідження доводять, що здоровий малюк має цей рівень готовності й достатньо швидко пристосовується до існування в нових для нього умовах. Звичайно, впродовж наступних років відбувається вдосконалення адаптаційних механізмів, формуються передумови соціальної адаптації.
Впродовж дошкільного дитинства малюк неодноразово реалізує власні адаптаційні можливості, найперше – це прихід до дитячого садка.
Для малюка дитячий садок — це новий, ще невідомий простір, нове оточення і нові стосунки; потрапивши сюди, дитина змушена до всього пристосовуватися. Для того, щоб сформувалися механізми саморегуляції, які дозволять малюку пристосуватися до нових умов, дитині потрібно відчувати себе захищеною.
Адже звикання дитини до нових умов часто супроводжується порушенням сну, апетиту, загальним ослабленням організму, негативними емоціями, що передаються цілою палітрою плачу. Супутником негативних емоцій є страх – джерело стресового стану дитини. На жаль, у період адаптації прояв малюком позитивних емоцій є рідкісним явищем. Окрім цього, порушується функціональний стан нервової системи – деякі діти кличуть матір, не можуть заснути тощо, інші – тривалий час перебувають у загальмованому стані, неохоче спілкуються з дорослими й однолітками, а іноді зовсім мовчать.
Тому так важливо створити благоприємні умови, в яких малюк почуватиметься захищено та комфортно.
Адаптація дітей до дошкільного закладу завжди була й лишається найбільш складним періодом як для дитини та її батьків, так і для педагогів дошкільного закладу. Тому в нашому закладі приділяється велика увага до цієї проблеми. Процес адаптації дитини контролюється та регулюється в ході відвідування закладу малюком. Результатом роботи стає успішне завершення дитиною періоду адаптації.
Підведення підсумків спільної роботи здійснюється на консиліумі. Спільна робота педагогів над єдиною проблемою надає можливість врахувати всю специфіку адаптаційного періоду, допомагає не лише знайти правильний підхід до малюка, а й закласти передумови для його успішної соціалізації в новому колективі.
Педагоги мали змогу поділитися досвідом щодо швидкого встановлення емоційного контакту з дитиною, стимулювання та допомоги дитині у встановленні адекватних відносин з ровесниками, створення умов для виникнення у дітей потреби у змістовній діяльності, розглянули метод “інтимізації атмосфери” та можливі прийоми його застосування в межах групи.
