Світ різноманітний. Кожна людина, родина й спільнота спираються на певні усталені в суспільстві стереотипи, норми та гендерні ролі. Але, якщо дозволяти собі бути вільними, ми можемо досягти більшої усвідомленості, глибшої емпатії та гармонійного життя загалом.

Важливо розуміти, що соціокультурні чинники можуть впливати на наш спосіб мислення та поведінку. Кожна людина засвоює ці правила з дитинства, вони часто закладаються несвідомо. Але коли ми починаємо розглядати їх критично, отримуємо можливість створення рівного та більш відкритого суспільства. У такому світі кожна особа має право бути собою і реалізовувати свій потенціал незалежно від стереотипів та очікувань. Ці стереотипи сформувалися з традиційних уявлень про гендерні ролі та часто створюють обмеження. Гендерні стереотипи можуть впливати на виховання та соціалізацію дітей із самого народження, а також – на розвиток дитячої особистості й обмежувати її вибір у майбутньому.

До поширених гендерних стереотипів належить уявлення про те, що жінкам «природніше» займатися гуманітарними сферами, мистецтвом і доглядати за дітьми й господарством. Водночас чоловікам – опановувати математичні чи технічні спеціальності та займатися політикою. Згідно зі стереотипними уявленнями, саме чоловіки мають фінансово забезпечувати родину, бути «годувальниками». Унаслідок цього жінки часто отримують нижчу оплату праці, на них падає більшість домашніх обов’язків. Це може призводити навіть до економічного насильства.

Також гендерні стереотипи вказують на те, що саме чоловіки є гарними лідерами. Гендерні стереотипи також стосуються емоційного розвитку: традиційно вважають, що хлопці та чоловіки повинні бути сильними й мужніми, не проявляти емоцій і не плакати, водночас дівчата й жінки – ніжними, турботливими і поступливими. Стереотипний розподіл на «сильну» і «слабку» стать підкріплюється вихованням, у якому батьки дотримуються таких стереотипів.

Якщо батьки вказують, що дитина повинна діяти чи мати певний вигляд лише тому, що є хлопцем або дівчиною, – це гендерний стереотип. Натомість зазвичай дівчат учать готувати й аргументують це тим, що «дівчина повинна вміти варити їсти, бо це її жіночий обов’язок», а от у хлопців таких навичок не розвивають. Виховані за таким принципом жінки страждають унаслідок надмірного навантаження неоплачуваною хатньою працею, а чоловіки не здатні забезпечити свої базові потреби та вважають побутові справи «не чоловічим» заняттям.

Коли інтереси та здібності дитини відрізняються від очікувань суспільства, вона може піддаватися дискримінації, гендерно зумовленому насильству та знущанням. Природно, що батьки хочуть захистити дітей від критики та відчуження. Але варто захищати дитину
шляхом створення для неї чутливого середовища в родині. Натомість намагання навчити дитину бути «правильною» відповідно до суспільних очікувань може лише більше її травмувати.

Подолання гендерних стереотипів важливо починати з раннього віку, адже їх формування відбувається саме в дитинстві: від вибору кольорів дитячого одягу (блакитний – для хлопців, рожевий – для дівчат) до ігор, книжок і відповідного контенту, дібраного за статтю дитини (про техніку чи автомобілі – для хлопців; про принцес, моду чи материнство – для дівчат).

Батьківство без гендерних стереотипів, або гендернотрансформаційне батьківство – це підхід до виховання, що має за основу гендерну рівність та інклюзивність, а також заохочує позитивну соціалізацію і подолання гендерних стереотипів.
Навіщо потрібен саме такий підхід до батьківства? Він пропонує дітям різноманіття видів людських якостей, діяльностей, іграшок, одягу без послуговування стереотипними уявленнями про дівчат і хлопців. Усі діти повинні знати, що вони унікальні особистості з різними рисами характеру та можуть виконувати будь-які ролі в суспільстві – залежно від власного хисту та бажання, а не статі.