Проколювання вух у наш час стало звичним явищем і нині вкрай рідко можна зустріти дівчинку без сережок. Діти прагнуть бути схожими на дорослих, тож зазвичай самі просять проколоти їм вуха. Батьки не заперечують, оскільки вважають, що носіння сережок ні¬коли не вийде з моди, до того ж із ними їхня донька виглядатиме ще гарнішою. Звісно, бажання дитини в цій справі має вирішальне значення, позаяк змушувати робити проколювання вух у жодному разі не можна. Окрім того, батьки мають знати, як зробити цю про¬цедуру максимально комфортною, безболісною та безпечною для дитини.
Які сережки обрати
Раніше побутувала думка, що перші сережки обов’язково ма¬ють бути золотими чи срібними, оскільки ці метали рідше спри¬чиняють запальні й алергійні реакції. Проте це не зовсім так. Зо¬лоті сережки доцільно одягати дитині одразу після проколювання вух лише в тому випадку, якщо це золото високої проби. А от срібло, проникаючи в кров і лімфу, а також контак¬туючи з деякими дезінфекційними розчинами, якими обробляють місця проколів і самі сережки, здатне окислюватися й чорніти. До того ж утворюється оксид срібла, який перешкоджає загоєнню рани.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Фахівці радять до повного загоєння проколе¬них вух носити спеціальні сережки з платини, хірургічної сталі, імплантаційного титану або політетрафторетилену. Ці матеріали найменш алергенні й доволі стійкі до зовніш¬ніх впливів.
Слід звертати увагу й на те, щоб перші сережки дитини були невеликого розміру й легкими, без гострих елементів. Найліпше обрати «цвяшки» або невеликі півкільця, так звані підкови. Важливо, щоб застібка була міцною й сережка надійно трималася у вусі.
Де і як проколювати вуха
Найважливіша умова проколювання вух — стерильність, тому й проводити цю процедуру слід у спеціалізованому медичному цен¬трі, закладі охорони здоров’я або косметологічному салоні. Батькам доцільно переконатися в безпечності обраного закладу та кваліфі- кованості спеціалістів; поцікавитися, чи має заклад ліцензію на про¬ведення такої діяльності.
Проколювання роблять лише одноразовими голками, упаков¬ку з якими розкривають безпосередньо перед процедурою у присут¬ності батьків. Спеціаліст має працювати в стерильних одноразових рукавичках, а перш ніж розпочати процедуру — продезінфікувати мочки вух дитини спиртовим розчином.
Зазвичай проколюють вуха спеціальним «пістолетом», що діє швидко й майже безболісно. Перевага такого інструмента полягає в тому, що він одразу вставляє сережку у вухо, тож до подразненої ді¬лянки шкіри не потрібно буде знову торкатися руками, щоб закріпи¬ти прикрасу.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Під час проколювання вух за допомогою «пістолета» ризик занесення інфекції мінімальний.
Які наслідки проколювання вуха в біологічно активній точці
Біологічно активні (акупунктурні) точки — це точки на поверх¬ні тіла, які є «проекцією» нервових закінчень відповідних тканин і органів. На тілі людини майже 700 таких точок, вплив на них вико¬ристовують у рефлексотерапії.
Спеціаліст визначає місцезнаходження біологічно активної зони на вусі спеціальним щупом, враховуючи больову чутливість або електроопір шкіри. Для проколювання зазвичай обира¬ють центр мочки вуха. Це пов’язано з тим, що вона не має хряща, і на ній зосе¬реджено найменше біологічно активних точок, тож і проколювати її доволі легко.
Більшість рефлексотерапевтів ствер¬джують: навіть якщо випадково проколоти вухо у біологічно активній точці, вона про¬сто «закриється» та більше не реагувати¬ме на вплив зовнішніх подразників. Однак відомі випадки, коли після проколювання мочки вуха в людей поліпшувався чи по¬гіршувався зір, виникала сльозотеча, різь в очах тощо. Саме тому в деяких медичних центрах проколювання здійснює лікар-рефлек-сотерапевт. Він має змогу кваліфіковано визначити найліпше місце для цього.
Коли проколювати вуха
Серед батьків побутує думка, що в ранньому віці діти значно легше переносять проколювання вух, швидше забувають про біль і не звертають уваги на сережки, не чіпають їх руками. Однак лікарі рекомендують проколювати вуха дитині у віці старше трьох ро¬ків. Передусім тому, що приблизно до 2,5-3-х років повністю фор¬мується хрящова тканина та акупунктурна карта вуха. До того ж у цей період імунна система дитини вже достатньо сформована, щоб протистояти можливому проникненню в кров інфекції. Важли¬во й те, що в цьому віці дитина вже усвідомлює себе як самостійну особистість і може висловити власні відчуття; їй легко пояснити, чому не можна торкатися до вух і смикати сережки.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Деякі сучасні дослідження свідчать, що про¬колювання мочок вух після досягнення дитиною 11-річного віку збільшує ризик розвитку келоїдних рубців на місці проколів.
Кому протипоказане проколювання вух
Існують випадки, коли консультація лікаря-педіатра перед про¬колюванням вух є обов’язковою. Так, батькам доцільно звернутися до нього за порадою, якщо дитина має:
• серйозні хронічні захворювання, як-от цукровий діабет; захворювання крові;
• шкірні захворювання, як-от екзема, псоріаз тощо; схильність шкіри до утворення келоїдних рубців; погане загоєння ран;
• ослаблену імунну систему, наприклад, після тривалої хвороби; неврологічні розлади.
У разі наявності в дитини хоча б однієї із зазначених проблем зі здоров’ям лікар-педіатр може заборонити проколювати їй вуха або порадити батькам відкласти проведення цієї процедури до того часу, поки дитина повністю одужає.
Окрім цього, фахівці не рекомендують проколювати вуха ді¬тям, які дуже налякані, збуджені, опираються і плачуть.
Як доглядати за проколеними вухами
Рекомендації щодо догляду за проколеними вухами зазвичай надає лікар, який здійснював процедуру, безпосередньо в закладі охорони здоров’я або косметологічному салоні. За потреби можна звернутися за порадою й до лікаря-педіатра, особливо в разі запа¬лення ран. Проте є загальні правила догляду, яких мають дотри¬муватися всі:
• Перед проколюванням мочок вух необхідно помити голову дитині, адже брудне волос¬ся — один з чинників, що може призвести до запалення ран.
• Упродовж 4-6 тижнів після проколювання вух в жодному разі не можна знімати сере¬жок, які лікар одягнув дитині під час процедури.
• Кілька тижнів після процедури волосся дитини ліпше зачісувати догори (наприклад, у хвостик), аби зменшити ризик інфікування ран та травмування вух. Із цією самою ме¬тою одяг бажано обирати із широкою горловиною.
• Протягом періоду загоєння ран потрібно частіше змінювати напірники на подушках. Для додаткової стерилізації рекомендовано прасувати їх з обох сторін.
• Після проколювання вух доцільно на місяць обмежити купання дитини у відкритих во¬доймах і басейнах загального користування, користування чужими рушниками та на¬віть мобільними телефонами.
• У багатьох косметологічних салонах на місця проколювання одразу наносять медич¬ний клей. У такому разі в перші дні особливого догляду за ранами дитина не потребує. Коли ж клей природним шляхом зітреться, сережки й мочки вуха доцільно щодня про¬тирати дезінфекційними розчинами.
• Якщо медичний клей не нанесли, потрібно кілька разів на день (3-4 рази), а також піс¬ля кожного потрапляння води на рану протирати мочки вух і сережки розчинами мі- рамістину, хлоргексидину, спиртовою настоянкою календули чи іншими дезінфекцій¬ними розчинами, окрім спирту. Сережки при цьому прокручувати не потрібно. Варто повторювати процедуру до повного загоєння ран — як правило, це відбувається упро¬довж 2-3 тижнів.
• За появи сильного почервоніння й вираженого набряку ран, утворення гною, кровоточи¬вості, інших невластивих організму реакцій слід негайно звернутися до лікаря-педіатра.